Учням та батькам

 

Ніторгівлі людьми!

Торгівля людьми – загальна проблема сьогодення.Це форма сучасного рабства та порушення прав людини. Жертвою торгівлі людьми може стати кожен, а знанняефективний інструмент протидії.  Щоб   привернути увагу, розповісти про ризики,  на які наражаються українці.

В Охтирській ЗОШ І-ІІІ ст.№1, психологічною  службою були проведені профілактичні заходи,щодо  протидії торгівлі людьми.

 Мета заходів спрямована на зміцнення у дітей моральності, підвищення правових знань, та усвідомлення учнями гостроти проблеми торгівлі людьми, обговорити причини, форми та ознаки цього явища. 

У початкових  класах в доступній формі та з допомогою казок, малюнків провели бесіди в ігровій формі про «Безпеку життя дітей», «Будьмо взаємно ввічливими»,  «Дружба і товаришування», які спрямовані на обізнаність дітей із даною проблемою. Діти ознайомилися з основнимиправилами особистої безпеки при зустрічі знезнайомими людьми у ліфті, будинку та на вулиці.Проводились арт-терапевтичні заняття за тематикою „Мої друзі в образах квітів”.

Для учнів 5-9класів проводились години спілкування з питань правового виховання та попередження правопорушень, зокрема «Твої права й обов’язки», «Вчимося жити добрими людьми», «Відповідальність неповнолітніх», «Головні положення Конвенції ООН про права дитини», «Подорож до країни доброти», «Умій робити людям добро», «Покарання та його види», «Токсикоманія і діти», «Поважай порядок», «Віртуальні небезпеки», круглі столи «Поговоримо про права та обов’язки дітей в Україні», «Правова відповідальність підлітків», тренінгові заняття «Умій захистити себе», «Права людини – найвища цінність».

Бесіди, години спілкування з старшокласниками 9-11класів за темами: «Торгівля людьми: це можетрапитись з кожним», «Безпечнепрацевлаштування», «Туристична подорож за кордон», «Рабство. Чи існує воно сьогодні?», «Щотаке торгівля людьми і чому вона продовжуєіснувати?», «Торгівля людьми. Міф чиреальність?», «Чому в ХХІ столітті існує рабство?», «Торгівля людьми – сучасний прояв рабства.», «Як уберегти себе від пастки рабств

Було організовано перегляд відеофільму «Запобігання торгівлі людьми та експлуатації дітей» з подальшим його обговоренням, круглий стіл «Скажи «Стоп» торгівлі людьми». Ці заходидопомогли підвищити рівеньусвідомлення учнями гостроти проблеми торгівлілюдьми.

Обговорили причини, форми та ознаки цього явища, як не стати жертвою торгівлі людьми. Учні сформували навички обережної поведінки,  вміння захищати власну гідність та правила толерантного ставлення до постраждалих від торгівлі людьми.

Психологічна  служба.

Поради психолога

 для батьків та дітей.

В Україні з’явився мультик для дітей про коронавірус. Дитячий телеканал ПЛЮСПЛЮС і МОЗ України запустили мультфільм з порадами про те, як поводитися малечі під час карантину.

Разом з героями — Трикутею, Квадриком і Кружком — діти дізнаються, як легко «озброїтися проти вірусу».

Твоя супергеройська зброя проти вірусу – поради Трикуті, Квадрика і Кружка

Зворушлива історія про дружбу, об’єднану спільним болем. За 4 хвилини ви зміните своє ставлення не лише до свого життя, але й навчитесь розуміти чужу, особливу історію. Короткометражка «Подарунок» (The Present) зібрала близько 50 нагород і була показана на більш ніж 180 фестивалях, після чого її творець, німецький мультиплікатор Якоб Фрей, виклав фільм у відкритий доступ.
Важливо навчити дитину з самого малечку не засуджувати інших, не боятися «особливих» дітей, вміти співчувати. Поговорити з малюком про важливе допоможуть добрі мультфільми, у яких закладена глибока ідея.

Подарунок | Короткометражний мультфільм |

 « Як пережити кризу, впоратись із емоціями та знайти рівновагу під час карантину».

Рекомендації для батьків

Родина із 346 людей: в Одеській області зафіксували новий реконд ...

Епідемія коронавірусу виявилася «нещадною» до батьків.

Чим зайняти дітей, поки потрібно працювати?Працюємо з дітьми разом.

Під час карантину, це найкращий час  для того, щоб вирішити всі проблеми, які виникають у стосунках з дітьми.Якщо поведінка  дітей виходить з-під контролю, це означає одне – ви десь недопрацювали.Десь втрачений батьківський авторитет, десь порушились стосунки, дитина не відчуває турботи, любові, взаємоповаги в сім’ї.

Рекомендую переглянути своє життя, зробити певні висновки.Навчитися приймати помилки,мінятися, більше уваги приділяти своїй дитині, навіть коли потрібно працювати в домашніх умовах. Задіюйте дитину, розвивайте в різних напрямках,допоможіть організуватись щодо нового режиму дня.Створіть для дитини адекватне емоційне середовище, у якому вона може просто зростати.Кожній дитині важливо відчувати своє місце в родині.

Порада 1 – зміцнити здоров’я

Поки спортзали «йдуть» на карантин, влаштовуйте собі кросфіт у домашніх умовах. Зарядка під музику.

Це дозволить зміцнити здоров’я, заспокоїти нерви. Присідайте, віджимайтися від підлоги, качайте прес разом із дітьми. Для посилення ефекту візьміть малечу на руки, посадіть на плечі і робіть вправи з «вантажем». Підключайте до фізкультури й тата.

Прекрасне тренування – біг із перешкодами по квартирі чи по будинку. Після робочого дня діти вам стільки перешкод накидають! Можна влаштувати естафету, де в кінці кожному подякувати за проведений час разом.

 Всеукраїнський тиждень громадського здоров'я » Профспілка ...

Порада 2 – арт-терапія

Побільше малюйте із дітьми.Це дуже важливо і корисно.Малювання грає величезну роль у розвитку вашої дитини. При цьому поєднуйте різні види терапії. Для цього заведіть собі спеціальний зошит, і кожен день пишіть хроніку «Як ми провели…» ні, не весну, а карантин. Це, допомагає заспокоїтися. У тому ж щоденнику в кінці запису можна намалювати щасливі обличчя батьків, та своїх дітей.Дозволяйте дітям висловлювати свої емоції, допомагайте їм розкрити свій потенціал і побачити красу в кожному малюнку.

Порада 3 – співайте

Пісні допоможуть на час відволіктися від коронавірусного карантину, вартості нафти, курсу валют, закриття метро і розважальних центрів. Не обов’язково вокалізувати на балконах, як в Італії, але караоке просто в квартирі в будинку перед дітьми – непогана ідея. Принаймні, поки дітлахи будуть сміятися з вокальних даних своїх предків, можна тихенько вручити їм мікрофон і зайнятися своїми справами.

Порада 4 – кінотерапія

Тільки не вмикайте фільми про віруси, хвороби, апокаліпсиси. «Обитель зла» краще не дивитися. Можна поставити мультики, щоб якось перемкнутися. До речі, вийшов новий фільм – «Людина-невидимка». Є чого повчитися. Спробуйте стати невидимим у своїй квартирі. Але краще поставте якусь комедію, бажано не 18+, щоб дітки, які поки ще «свої», надивившись, не стали після карантину «Чужими».

Поради 5- – обійміться

Замість того, щоб лаяти дитину – обійміть її. Психологи рекомендують обіймати своє дитя не менше 8 разів за день.

Знаходьте час для тактильного контакту з дитиною, протягом дня. Обійми та конструктивний діалог – найкращий шлях до порозуміння. Й завжди пам’ятайте, що не дитина погана, а її вчинок, адже жодна особистість не може бути чи поганою, чи хорошою, усі ми абсолютно різні.

«Дитина- це ніжний паросток, який стане могутнім деревом і вимагає до себе великої уваги».(В.Сухомлинський)

Практичний психолог: ЧепусенкоВ.І.

Успіх у вихованні залежить від здорової атмосфери в родині.

Коронавірусна інфекція «закрила» людей вдома.

Як із цим справлятися?

1.«Перелаштуйте життя на нові рейки»

Стрес впливає на наш імунітет. Як не піддатися стресовому стану?

Треба почати з того, що ми вже піддалися стресу. Бо чим кардинальніші зміни, тим більше вони викликають напруження і стрес. Не варто мати ілюзій, що ми йому не піддаємося. Але стрес є для того, щоб зрозуміти, що щось відбулося. Це нормальний стрес – щоб мобілізуватись, щоби перелаштувати своє життя на інші нові рейки. Але є стрес надмірний, некорисний.

Нормальним є переживати. Ми заскочені зненацька, тому спочатку виникає шокова реакція, потім вона переходить у злість, бо всі плани змінилися, не до кінця зрозуміло, як діяти. Наступна стадія – це втрата стабільності та спроба повернути все як було, а за нею депресія. Нам доводиться робити те, до чого ми не звикли. В тому числі, сидіти вдома. Не всі люблять турбуватися про своє фізичне, психічне, ментальне здоров’я. Але є позитив, що після такого суму приходить прийняття нового досвіду і тоді ми можемо адаптуватися до нового життя. Втім, коли ми затримуємося на якійсь стадії надто довго, ми не можемо зорієнтуватись. Якщо відчуваємо сильне пригнічення, настрій не змінюється і немає періоду полегшення, то потрібно звертатись по допомогу чи самостабілізуватися.

А як можнa собі самому допомогти?

Паніка виникає тоді, коли ми чітко не можемо зрозуміти, якою точно є небезпека, але емоції нам говорять, що відбувається щось страшне. І ми починаємо ірраціонально боятися. Тому насамперед потрібно вгамувати емоції. Що ми можемо для цього зробити?

  1. Перш за все старатися лишитися автором своєї поведінки, тобто, встановити для себе режим дня. Що я роблю вранці, обідом і ввечері, бо для стабілізації нашої психіки важлива циклічність. У нас є період напруження і розслаблення. Вранці бажано робити помірні фізичні навантаження, впродовж дня повторювати звичні ритуали. Важливо також включитися на те, щоб допомагати іншим, а також дякувати за те, що є хорошого в сьогоднішньому дні. Таким чином, ми включаємо гормональну хвилю окситоцину. Коли ми допомагаємо іншим, то організм нагороджує нас цими гормонами: ми допомагаємо іншим і від цього відчуваємо в собі ресурси, що все гаразд.
  2. Важливо зробити для себе обов’язково «екстрену аналізу». Що варто робити, коли щось піде не так, до кого я можу звернутися, відповідно, скласти список із п’яти людей.
  3. .Визначити, що ми будемо робити, якщо виникне панічний настрій –
    • включити музику,
    • почитати книжку,
    • посадити квіти,
    • відшукати ресурсні активності, які раніше мені подобалися,
    • почати малювати або вивчати англійську.

Під час кризи потрібно мати план “А” (що я роблю) і план “Б” (що я робитиму, якщо карантин триватиме довше і якщо я не зможу відновити робочу активність).

Я би рекомендувала зараз придумати ще план “С” (альтернативну діяльність). Багато бізнесу переходить в онлайн-формат. Чим я можу ще займатися, які можливості мені дає обмеження у пересуванні? Можливо, можна створювати групи, де ви зможете бути експертом. Зараз багато людей проводять вебінари.

2.«Створіть в уяві безпечне місце»

Що ще можна зробити? Дуже допоміжними є техніки, розроблені психологами.

Серед них є техніка на візуалізацію – науково доведено, що застосування активної уяви, коли ми думаємо і пригадуємо приємні образи, здатно суттєво покращувати наш стан. Вони для нашого мозку діють приблизно, як реальність.

Ми можемо сконструювати у своїй уяві образ безпечного ресурсного місця, яке ми відвідуватимемо упродовж дня. Сама думка про це безпечне місце нагадуватиме нашій психіці, нашому внутрішньому стану, що ситуація з часом стабілізується. Вона впливає на нашу нейробіологію і активує нейронні зв’язки в мозку, які відповідають за стабільність. Ця вправа хороша після пережитого стресу, негативних думок і переживань. Там ми можемо відновитися і набратися сил, щоб рухатися далі.

Також добре створити список стресорів, які можуть статись, до прикладу, самотність, велика кількість негативної інформації, не можливість вийти на вулицю. Можна проранжувати ці стресори від 0 до 10, від найменшого значення і навпроти одразу записати ресурсну активність, яка може нас підтримати.

Наприклад,:

біля самотності записати людей, яким можна зателефонувати, біля негативної інформації улюблену  книгу. Це може бути сатисфакцією. Хороші згадки можуть знімати напруженість.

Так само мають значення дихальні техніки, які допомагають перевести нервову систему у стан розслабленості. Ця вправа називається «4-2-6», де на 4 ми робимо вдих, на 1-2 затримуємо повітря і робимо дещо довший видих, начебто видихаючи з себе стресс

.Власне, цей видих виводить психіку з активного режиму у «заспокойся та розслабся». Ця техніка базується на нейрофізіології.

3.«Розподіліть між собою ролі»

Бізнес переходить онлайн, школярі на дистанційне навчання, а мамам доводиться організовувати роботу у домашніх умовах? Як їм впоратися і все поєднати?

Мамам справді складно. Але тут також стане в пригоді «план А», якщо я справляюся з дітьми – залучити максимально домашніх, розробити по годинах режим дня, і знайти час для себе. «Зробити з себе добру маму».

Основний зміст самодопомоги при стресі полягає у розумінні, що нам потрібно відновлюватися. Тому треба розподілити між всіма у домі ролі, хто в який час бере основну опіку над дітьми.

Але так само передбачити «план Б» – що я роблю, коли не справляюся. Адже мами часто беруть на себе забагато, тоді потрібно попросити про допомогу, близькі можуть і не здогадуватись, що вам важко. Треба навчитися просити про допомогу.

Для дітей

Можна знайти в мережі багато списків активностей, які можна робити з дітьми.

  • Для дітей можна стягнути «Цікаву науку», якісь науково-популярні речі,
  • мультики можна включати англійською мовою,
  • знайти 100 ігор, серед яких, можливо, будуть ігри, забуті з дитинства.

Через карантин вся сім’я опиняється цілодобово в одному просторі.

 Як тут співіснувати, поважати межі одне одного?

  • Важливо вранці і ввечері говорити один одному, за що ми вдячні.

Такі ритуали показуватимуть, які речі для нас є справді цінними. Поруч перебувати важко, бо у кожного має бути свій особистий простір, свої переживання, але, якщо ми будемо дякувати і цінувати, то будемо менш прискіпливими до неприємних дрібниць.

Чим краще розподілити ролі – тим менше буде непорозумінь. В кожного буде своя відповідальність, повага до іншого.

Важливо також домовитись про час, коли кожен зможе побути наодинці з собою. Дуже важливо організовувати і спільні речі, на які не було часу раніше.

  • Обговорити спільні плани на життя;
  • Зробити спільну карту мрій;

Зараз з’явився час переоцінити, що є важливим для нас, а що ні, і як рухатись далі, коли ми вийдемо з цього шторму.

ДО УВАГИ БАТЬКІВ ТА ШКОЛЯРІВ!

 

  • Ви потерпаєте від насильства в родині?
  • Не знаєте куди звернутися, щоб проблема була вирішена і не отримала розголосу?
  • Ваша дитина не отримує аліментів?

 

Запрошуємо вас на безкоштовні консультації та дружні бесіди до сімейних радниць. Анонімність гарантується!

Адреса: м. Суми, пл. Незалежності, б. 8

Група в Facebook «Сімейні радники Сумщини»:

https://www.facebook.com/groups/665575643918718/

(графік роботи сімейних радниць оголошується на сторінці групи)

Сімейні радники – це активні українці, лідери суспільної думки у власній громаді, які допомагають іншим людям захищати свої права: спільно з юристами системи безоплатної правової допомоги, фахівцями державної виконавчої служби, психологами, співробітниками Національної поліції та інших органів влади допомагають громадянам отримувати інформацію з питань сімейного права. Сімейні радники працюють як волонтери та забезпечують комунікацію між громадянами та відповідними співробітниками Мін’юсту, інших органів державної влади.

Сімейні радниці на Сумщині – досвідчені освітянки та громадські діячки: Ольга Полякова і Людмила Пономаренко: доцент і викладач кафедри соціальної роботи i менеджменту соціокультурної діяльності Сумського державного педагогічного університету, керівниці громадської організації «Лiга сучасних жінок».

У роботі сімейних радниць є два провідні напрями – сприяння виплаті аліментів, як засобу задоволення потреб дитини у її розвитку, та попередження домашнього насильства, яке чинить не лише особисту шкоду, але й гальмує демократичний розвиток на рівні регіону та держави.

Контактні дані сімейних радниць:

Ольга Полякова (050) 40 71 490

Людмила Пономаренко (066) 83 27 220

З метою привернення уваги учнів до вирішення проблем людей з особливими потребами в Охтирській ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 соціальним педагогом були проведені такі заходи: години спілкування «Твори добро, бо ти – людина», «Люди з фізичними вадами. Хто вони і як до них ставитися?», «Добро лікує душу!», лекція-презентація «Можливості обмежені – здібності безмежні», «Людина починається з добра».

На изображении может находиться: 7 человек, люди улыбаются, люди сидят, стол, гостиная и в помещенииНа изображении может находиться: один или несколько человек, люди стоят, ребенок, гостиная и в помещении

З метою запобігання проявів цькування, осуду і застосування фізичної сили з 25 листопада в Охтирській ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 стартувала Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Соціальним педагогом школи була проведена акція «Ми – проти булінгу!» Здобувачі освіти, які не підтримують цькування залишили свій підпис на плакаті й отримали рожеві браслети з підписом «Булінг боїться розголосу! Булінгу –НІ». Упродовж акції учні за допомогою QR- кодів змогли перейти на сайт «Законодавства України» та ознайомитися із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»
Для згуртування колективу з учнями початкових класів з елементами театрального дійства були проведені профілактичні заняття «Мої права та обов’язки».

На изображении может находиться: 2 человека, люди стоят, обувь и текстНа изображении может находиться: 4 человека, ребенок

Піскова терапія.   «НЕ ПІСОК, А СПРАВЖНЄ ДИВО — БЕЗЛІЧ МРІЙ У НЬОМУ ВТІЛИМ!»

В Охтирській ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 одним із дієвих напрямів ігрової діяльності у корекційно-розвивальній роботі практичного психолога є використання піску.

Піскова терапія для дітей — це ігровий спосіб розповісти про свої проблеми, показати свої почуття, фантазії, страхи й позбутися їх, побороти емоційне напруження. Адже гра для дитини — необхідна, природна й улюблена діяльність.

Немає на світі нічого простішого й доступнішого, зручнішого й різноманітнішого, живішого й об’ємнішого, ніж гра з піском.

Робота з піском допомагає кожній дитині відчути себе творцем, дає змогу вивільнити негативні емоції, подолати страхи та втілити свої мрії, сприяє поліпшенню пам’яті, уваги й мислення, розвиває дрібну моторику і тактильні відчуття, збагачує кінетичний досвід.

На початковому етапі діти насолоджуються піском, ліплять з нього те, що вони хочуть. Пересипання піску з долоні в долоню сприяє стабілізації внутрішнього стану учнів. Граючи, учні створюють за власним бажанням певні ігрові сюжети. Піскова гра дає можливість виразити те, що важко пояснити словами, доторкнутися до тих глибин своєї душі, до яких неможна звернутися напряму, побачити в собі те, що зазвичай випливає від повсякденного мислення.

Відомий американський педагог С. Куломзіна відзначає, що пісочниця не тільки розвиває творчий потенціал дитини, активізує просторову уяву, образно-логічне мислення, тренує дрібну моторику руки, але й ненав’язливо, поволі налаштовує дітей на осягнення моральних істин добра і зла, будує гармонійний образ світу

СТОП Буллінг

 

ПЕРЕМОГА: ВЕРХОВНА РАДА ПРИЙНЯЛА

ЗАКОНОПРОЕКТ № 8584 ЩОДО ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ

В переддень великого свята, Верховна Рада прийняла законопроект № 8584 щодо протидії булінгу, ініційований Міністерством юстиції України, який дає чітке визначення жорстокості в шкільному середовищі та встановлює «розмір відповідальності».

Булінг (цькування) – діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Зокрема, тепер цькування неповнолітнього буде каратися штрафом від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 та 1700 гривень відповідно) або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Така ж поведінка, вчинена групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, передбачає штраф від 1700 гривень до 3400 гривень або громадськими роботами від 40 до 60 годин.

За булінг, вчинений малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років, відповідатимуть батьки кривдника.

Особи, які не повідомили правоохоронців будуть сплачувати штраф у розмірі від 850 до 1700 гривень.

«Дуже символічно, що напередодні улюбленого свята малечі – Дня Святого Миколая, було прийнято Закон, що фактично захищає права дітей, – зазначає керівник юстиції Сумщини Ірина Свистун. – Гарантія захисту дитячих прав – найкращий подарунок від законотворців для всіх українців на порозі новорічних свят».

 

Про безпеку дорожнього руху

 «Я МАЮ ПРАВО!»: ЗНАТИ З ДИТИНСТВА

Для всіх і кожного, незалежно від віку, важливими є поняття «право». Саме тому Міністерство юстиції України здійснює велику правопросвітницьку роботу, об’єднану у проект «Я МАЮ ПРАВО!». У ньому – кілька напрямів, усі вони важливі, адже навчають, як захистити свої права. Важливо, що серед іншого, держава не забула і про найменших громадян, яким з дитинства варто знати основу основ про права. Отож, вивчайте і знайте, щоб Україна міцніла правом, а ви виростали достойним поколінням: успішним, сильним, патріотичним.

ЗНАЙ: ТИ НЕ ОДИН! РАЗОМ ПОДОЛАЄМО БУЛІНГ!

У шкільному житті, сповненому новими знаннями і цікавими подіями, виникають ситуації приниження чи знущання з однокласників, молодших школярів. Ця проблема у всьому світі має назву «булінг», її потрібно вирішувати усім дорослим.

За інформацією Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), із булінгом у колі однолітків в Україні стикалися близько 67% дітей. Причому, найбільш вразливими до булінгу є сором’язливі, зі зразковою поведінкою діти, а також діти, які, в силу різних життєвих обставин, «замкнуті в собі», закриті для спілкування.

 Міністерство юстиції України розпочало активну інформаційну роботу #СтопБулінг, адже діти мають право на безпечне дитинство.

Буллинг

Пам’ятка з пожежної безпеки

Якщо у квартирі або будинку почалася пожежа, необхідно негайно повідомити про це пожежну частину: телефонуй за номером 101 – чітко і ясно назви адресу і місце виникнення пожежі.

ПРАВИЛА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

  • 0ш90шНе грайся із сірниками, запальничками. Стеж, щоб цього не робили твої друзі та молодші від тебе діти.

  • Не влаштовуй сам та з іншими дітьми ігор з вогнем поблизу будівель, гаражів, дровітні, у підвалах, повітках і на горищах будинків.

  • Додержуйся правил пожежної безпеки, коли користуєшся бенгальськими вогнями, хлопавками.

  • Не нагрівай на вогні невідомих предметів, використаних банок із-під фарб, аерозольних балончиків.

  • Після перегляду телепередач завжди вимикай телевізор

  • Не залишай без догляду електронагрівальні прилади.

  • Додержуйся правил користування газовою плитою. Користуйся нею тоді, коли вдома є дорослі.

Ознаки отруєння чадним газом

  • орнегозапаморочення;

  • блювота;

  • головний біль;

  • червоний колір обличчя;

  • непритомність.

ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ОТРУЄННІ ЧАДНИМ ГАЗОМ

  • Постраждалого треба винести чи вивести на свіже повітря.

  • Покласти холодний компрес на голову або вмити холодною водою.

  • Якщо дихання слабке, дати понюхати нашатирний спирт, застосувати штучне дихання.

  • Якщо потерпілий перебуває в непритомному стані, треба терміново покликати лікаря.

  • Коли потерпілий опритомнів, його необхідно покласти в ліжко, розтерти тіло, покласти грілку до ніг, напоїти міцним чаєм або кавою.

ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ОПІКАХ

  • Негайно підставити обпечене місце під струмінь холодної води на 15 – 20 хв. Можна прикласти холодні примочки, загорнутий у чистий поліетиленовий мішечок лід.

  • Підсушити місце опіку чистою тканиною – бинтом, лляним рушником.

  • Якщо опік легкий, то це місце можна не перев’язувати.

  • Якщо пухирі великі й наповнені рідиною, обов’язково треба прикласти суху чисту серветку і закріпити її.

  • Не можна проколювати пухирі, щоб не занести інфекції.

  • Уражене місце можна змастити протиопіковими засобами.

  • Обов’язково звернутися до лікаря.

Сімейне виховання – запорука психічного здоров’я дитини

 

     Роль сім’ї у формуванні характеру самооцінки дитини, її становленні є найголовнішою і найважливішою. Причиною негараздів чи, навпаки, досягнень у справі виховання вважається сімейна атмосфера. Саме родина впливає на гнучку психіку дитини і тому несе головну відповідальність за поведінку й особистісні особливості своєї дитини.

Важливим для психічного здоров’я дитини є психологічний клімат у родині. Він спричиняє стан комфорту чи дискомфорту.

Деякі батьки негативно впливають на психічний стан дітей. Вивчення дитячих неврозів (як і функціональних розладів у мовленні, скажімо, заїкання) свідчить, що вони мають зв’язок з психогенною дією сварок між батьками у присутності дітей.

Стиль поведінки батьків суттєво, а іноді й вирішально, позначається на становленні творчих здібностей дитини. Американський психолог Діане Бомрінд поділяє батьків на АВТОРИТЕТНИХ, АВТОРИТАРНИХ, ЛІБЕРАЛЬНИХ, його колеги Маккобі та Мартін розрізняють ще й ІНДИФЕРЕНТНИХ.

Далі подамо стислу характеристику 4 стилів батьківської поведінки, визначених з огляду на відношення двох параметрів – рівня батьківського контролю та характеру взаємин.

Отже, найкраще адаптуються діти авторитетних батьків. Важливо, щоб саме цей стиль панував в родині – як найефективніший та найпродуктивніший для реалізації талантів дитини.

Стилі батьківського виховання.(За А. Болдуїном)

1. ДЕМОКРАТИЧНИЙ.
Високий рівень сприймання дитини, добре розвиненим вербальним спілкуванням з нею, вірою в її самостійність водночас з готовністю за необхідності прийти їй на допомогу. За такого виховання діти вміють спілкуватися з однолітками, активні, агресивні, намагаються контролювати інших (самі ж контролю уникають), добре фізично розвинені.

2. КОНТРОЛЬНИЙ.
Батьки обмежують діяльність дитини, пояснюючи їм зміст заборони. Дітям властива слухняність, нерішучість, не агресивність.

3. МІШАНИЙ.
Наслідком є слухняність, емоційна чутливість, навіюваність, не агресивність, не допитливість, бідна уява.

Неправильні типи виховання призводять до неврозів – неврастеній, істерії, психастенії (функціональний розлад, «зрив» ВНД через напруження – збудження, гальмування та їх динаміку).

ТИПИ неправильного виховання (За В. Гарбузовим, Д. Ісаєвим).

  • Неприйняття – емоційне відторгнення дитини (усвідомлене чи неусвідомлене), жорсткі регламентацій ні та контрольні дії, нав’язування дитині певного типу поведінки, відповідно до батьківських уявлень про «хороших дітей». Інший полюс відторгнення – цілковита байдужість, поблажливість та брак батьківського контролю.

  • Гіперсоціалізуюче виховання – тривожно – довірливе ставлення батьків до здоров’я, успіхів в навчанні та статусу дитини серед однолітків, надмірна занепокоєність її майбутнім.

  • Егоцентричне – надмірна увага всіх членів родини, присвоєння дитині ролі «кумира родини», «сенсу життя».

Рекомендації батькам щодо виховання дітей.

1. Повірте у неповторність своєї дитини. Вона унікальна, не схожа на жодну іншу і не є вашою точною копією. Не варто вимагати від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення життєвої мети. Дайте їй просто жити своїм життям.

2. Дозвольте дитині бути собою, зі своїми вадами та чеснотами. Підкреслюйте її сильні сторони.

3. Виявляйте свої любов до дитини. Дайте зрозуміти, що ви любите її не залежно від обставин.

4. Не бійтеся «залюбити» дитину.

5. Удавайтеся більше до ласки і заохочення , а не до покарання і осуду.

6. Слідкуйте, щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність та бездоглядність. Встановіть чіткі межі дозволеного (бажано, щоб заборон було небагато – лише найголовніші) і неухильно дотримуйтеся встановлених вами заборон і дозволів.

7. Ніколи не давайте дитині особистих негативних оцінюваних суджень. Оцінюйте лише вчинок: «Твій вчинок поганий, але ти добрий і розумний і надалі так не повинен робити».

8. Намагайтеся впливати на дитину проханням – це найефективніший спосіб давати їм інструкції. Якщо прохання не виконується (і якщо воно відповідає можливостям) – треба вдаватися до прямих інструкцій, наказів. Тільки в разі відвертого непослуху батьки можуть думати про покарання. Воно має відповідати вчинку, а дитина має розуміти за щ її покарано. Фізичне покарання – найтяжчий за своїми наслідками спосіб покарання. Покараний – вибачений. Сторінку перегорнуто, про старі гріхи жодного слова. Покарання не повинне сприйматися як дитиною як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження.

9. Частіше розмовляйте з дитиною. Допоможіть їй навчитися висловлювати свої бажання, почуття, переживання, тлумачити поведінку свою та інших людей.

10. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Цікавтеся її справами, проблемами, переживаннями, досягненнями.

11. Створюйте умови для виявлення творчих здібностей дитини.

12. Відвідуйте разом театри і музеї . Організовуйте сімейні екскурсії.

13. Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички (підтримуйте ініціативу та бажання допомагати вам).
Визнавайте право на власну точку зору кожного члену родини.

Поради батькам на кожен день

1. Коли Ви сварите дитину, не використовуйте фрази «Ти зав-жди», «Ти взагалі», «Ти весь час». Ваша дитина взагалі завжди гарна, вона лише сьогодні припустилася помилки. Про це їй і скажіть.

2. Не залишайте дитину у сварці. Спочатку примирітся з нею, а потім йдіть у справах.

3. Для того щоб дитина була «прив’язана» до дому, повертаючись у домівку, не забувайте сказати: «Як же гарно бути вдома!»

4. Нагадуйте дитині відому формулу психологічного здоров’я: «Ти гарний, але не краще за інших».

5. Наші розмови з дітьми нерідко бідні, тому кожного дня читайте з дітьми (навіть підлітками) вголос. Це сильно збагатить Ваше духовне спілкування.

6. В суперечках з сином чи дочкою треба хоча б іноді поступатися, визнавати помилки и поразки.

 

КОНФЛІКТИ МІЖ ПОКОЛІННЯМИ

( Поради для батьків)

Молодь завжди відчувала нерозуміння з боку старшого покоління. Для підтвердження цього досить навести висловлювання відомих мислителів.

Наша молодь любить розкіш, вона погано вихована, вона насміхається з керівництва і не поважає старших. Наші сьогоднішні діти стали безжальними тиранами, вони не підводяться, коли до приміщення входить людина похилого віку, суперечать своїм батькам. Вони дуже погані.

Я втратив будь-які надії щодо майбутнього нашої країни, якщо сучасна молодь завтра візьме в свої руки керування країною, оскільки молодь нестерпна, нестримана, жахлива.

Гесіод (2 ст.до н.е.)

 

Наш світ досяг критичної стадії. Діти більше не слухаються своїх батьків. Очевидно, кінець світу уже не так далеко.

Єгипетський мислитель (2 тис. років до н.е.)

Перелік цих песимістичних висновків, які робили у всі часи ( і в наші дні теж!), можна продовжувати до нескінченності.

Волосся, пофарбоване в кілька кольорів, сережки у вухах хлопців, занадто довга шевелюра або її відсутність – усе це викликає приховане чи явне невдоволення у дорослих.

Проте, давайте розберемося що ж таке конфлікт?

Конфлікт – це сигнал, вказівка на якусь конкретну проблему. Це неприховане протиріччя, яке неможна залишити без уваги. Проте, щоб виник конфлікт одніє конфліктної ситуації не достатньо: конфліктна ситуація може існувати задовго до того, як відбудеться пряме зіткнення. Щоб відбувся конфлікт, потрібні дії з боку опонентів, спрямовані на досягнення їх особистої мети (тобто інцидент).

Конфлікту легше запобігти, ніж його подолати.

5 принципів що допомагають уникнути конфлікту в спілкуванні.

1. Не виражайте сумнів щодо розумових здібностей співрозмовника.
2. Підтримуйте в людині віру в себе.
3. Розмовляючи з людиною не починайте з питань, які викликають протиріччя.
4. Прагнучи переконати, потрібно спочатку дати їй висловитися.
5. Критикуйте позитивно: критика має бути засобом, а не метою;

    •  Її висловлює людина, яка користується повагою і довірою;

    •  Критикується справа, діяльність, а не людина;

    •  Вона застосовується в особливих випадках, а не повсякденно і звично;

    •  Критикуйте на одинці дружнім тоном.

Правила розв’язання конфліктних ситуацій:


1) Не починайте свою розмову з вислову «Я довго вже хотів сказати» ( використовуйте так зване «Я – висловлювання» – висловлювання про себе і від себе);
2) Уникайте слів «завжди», «ніколи»;
3) Якщо цю людину ви ніколи не хвалили, не очікуйте, що на вашу критику вона відреагує позитивно;
4) Критикуйте лише те, що можна змінити;
5) Не порівнюйте поведінку однієї людини з поведінкою іншої – це принижує;
6) Не знищуйте індивідуальність;
7) Не приписуйте співрозмовнику того, що він не казав. Краще не перебільшуйте – можуть звинуватити в брехні.
8) Не зосереджуйтеся на особистості суперника. Активізуйте увагу на проблемі і варіантах їх вирішення.
9) Не кажіть лише про свої проблеми;Дайте змогу висловитися партнеру і уважно вислухайте його.
10) Не робіть висновки за партнера;
11) Перше зауваження робіть наодинці;
12) Давайте людині паузу, що може зняти емоційне навантаження;
13) Прагніть зрозуміти співрозмовника;
14) Свою помилку визнавайте швидко і рішуче, випереджаючи критику;
15) Визначте динаміку взаємин і усвідомте мету і мотив поведінки співрозмовника;
16) Зміцнюйте позитивну атмосферу в спілкуванні;
17) Перетворюйте свої проблеми на нові можливості і перспективи;
18) Відчувайте, коли потрібно відступити;
19) Безвихідних ситуацій не буває;
20) Дійте, не уникайте конфліктів, а намагайтеся їх вирішувати і запобігати наслідкам.

 

Поради для людей запальних та дратівливих

  • Намагайтеся не залишатися наодинці зі своїми проблемами,

  • Вмійте абстрагуватися від турбот,

  • Не впадайте у гнів, робіть паузи,

  • Не будьте примхливим, поступайтеся,

  • Не ставте високих вимог. Той, хто занадто багато очікує від інших, відчуває невдоволення від тог, що вони не відповідають його вимогам.

Наші погляди, переконання, що добре в погано, формуються в юності (у батьків цих підлітків – під час їх юності, припустімо, в 70-ті роки). Ці дорослі сьогодні діють у межах тих установок, які їм були задані в той час. Але сучасні молоді люди борються з цими установками, не приймають їх! Це нормально. Адже в 30 років уже з’являється ностальгія за тим, що було в 17 років. Це вже «було» і ніколи не повториться. І ми бачимо в своїх дітях щось абсолютно інше, а так зазвичай і буває, ми вимагаємо спочатку по-доброму від них послуху. Хоча в цих відмінностях немає нічого страшного – звичайна заміна поколінь. І гострота,ступінь конфлікту залежить від розуміння ситуації, тактовності, делікатності однієї й іншої сторони.

Якщо батькам не подобається зачіска, яку носить син, у цьому немає нічого страшного. Але, якщо вони хапають його і стрижуть-це вже перехід межі, причина безглуздого конфлікту, який нічого не дасть.

Або якщо сам підліток образить батьків лише за те що вони не розуміють музики, яка йому подобається. Батьки не можуть і не повинні любити все, що подобається їх дітям. Ці стосунки – не питання «любові» або «нелюбові»,а питання такту, вихованості. Ці, сутички, непорозуміння з часом затихають. І це слід мати на увазі молодим людям. Адже для них дуже скоро настане час, коли вони будуть краще розуміти своїх батьків, аніж своїх дітей.

У 30 років ми більше схожі на тих, кому 50,45, ніж на тих, кому 14-17 років. Так, зазвичай, і відбувається (за деякими винятками, коли не сприйняття «світу дорослих» зайшло занадто далеко). Це звичайний процес «повернення» до батьків. Та це тільки один мотив взаємин відносин. Є ще одна причина: в підлітковому віці відбувається «емансипація», «відхід» від батьків. Маленька дитина сприймає батьків як «богів», вона повністю залежить від них, їх волі. Тільки вони знають, визначають, що можна робити, що ні, що погано, що добре. І хоча дитина дорослішає, батьки не збираються відмовлятися від своїх прав: наказувати, залишаючи дитині лише безмовно підкорятися. І «несподівано» дитині виповнюється 11,15,16 років. Конфлікт «відходу» від батьківської опіки збільшується, настає його «час пік». Починається реакція «емансипації», «відторгнення» від батьків. Діти заявляють: ми вже дорослі. Але можливостей мало: психологічних, матеріальних. Тоді на допомогу приходить «реакція групування з однолітками». Тобто вступає в силу «закон великих чисел»; кожна із нас, підлітків, зовсім не такий сильний, як ви, дорослі, але разом ми – велика сила. Саме в цей час зачіска, манера одягатися має велике значення.

Підлітки обирають стиль залежно від тієї групи, до якої належать. Це код, пароль, позначка: «свій», «чужий».

Батьки знають свою дитину. Вона для них безцінна. І батьки відчувають «відхід» дитини, боляче переживають. І тут не так важливо, куди йде дитина, важливий сам факт, що вона йде від батьків.

Батьків в такій ситуації можна пожаліти. Часто дитина для них – «світло у вікні». Такого відчуття зазнають багато батьків.
Необхідно дати дитині можливість нормально цей час «відторгнення від батьків. Через 10-15 років дитина, за своєю волею буде матиме акуратну зачіску і зовнішній вигляд. Поспішність тут зайва. Тому що підліток важливіше, як донного ставляться його однолітки, а не дорослі, І коли в суперечці з дітьми у дорослих не вистачає переконливих аргументів, вони починають підвищувати голос, що створює конфліктну ситуацію.

Діти , які абсолютно глухі до почуттів батьків,- зазвичай це результат виховання в сім’ї, де батьки були глухі до почуттів дітей. Діти-підлітки часто бувають « дзеркалом» особистого дитинства.

У підлітків існує необхідність «розмальовувати свій світ», звертати на себе увагу. Це нормально. Мине час – і необхідності в цьому не буде. Тому усьому свій час…